19 - Maryam ()

|

(1) Каф. Га. Я. Айн. Сад

(2) Згадка про милість Господа твого до раба Його Закарії

(3) Коли він закликав Господа свого таємно

(4) сказавши: «Господи, кістки мої ослабли, голова виблискує сивиною, а раніше, пам’ятаю, я не був розчарований у своїх молитвах до Тебе

(5) І, воістину, я боюся [вчинків] моїх родичів після смерті моєї, а дружина моя безплідна. Тож дай мені нащадка від Тебе

(6) який наслідує мене й рід Якуба. І зроби його, Господи, таким, щоб Ти був ним задоволений!

(7) О Закаріє! Воістину, Ми тішимо тебе звісткою про хлопчика на ім’я Ях’я. Раніше Ми не створювали нікого з таким іменем

(8) Той відповів: «Господи! Як може бути в мене хлопчик, коли моя дружина безплідна, і я немічний від старості»

(9) Сказали йому: «Так сказав Господь твій: «Це легко для Мене, бо Я перед цим уже створив тебе, хоч ти й був нічим»

(10) Він відповів: «Господи, дай мені знамення!» Сказав [Господь]: «Знаменням тобі буде те, що три ночі не розмовлятимеш ти із людьми, хоча й не будеш німим!

(11) Вийшов Закарія зі святилища й відкрився їм: «Воістину, прославляйте [Аллага] вранці й увечері!

(12) О Ях’є! Міцно тримайся Писання! І дарували Ми йому мудрість іще в дитинстві

(13) жертовність від Нас і чистоту. І був він богобоязливи

(14) і добрим до своїх батьків, і не був він гордим чи неслухняним

(15) Мир йому в день народження, в день смерті та в день воскресіння до життя

(16) І згадай у Писанні Мар’ям, коли вона віддалилася від своїх рідних у місце східн

(17) і сховалася від них за завісою. І Ми послали до неї Нашого Духа, який уподібнився статному чоловіку

(18) Вона сказала: «Воістину, шукаю в Милостивого захисту від тебе, хіба що ти богобоязливий!

(19) Він відповів: «Воістину, я тільки посланець Господа твого й маю дарувати тобі пречистого хлопчика!

(20) Вона сказала: «Як може бути в мене хлопчик, коли жоден чоловік не торкався мене й не була я блудницею?

(21) Він сказав: «Так станеться, бо сказав те Господь твій. Це легко для Нього!» І Ми зробимо його знаменням для людей та милістю від Нас. Цю справу вже вирішено

(22) Тож вона завагітніла й віддалилася в місце далеке

(23) Підійшла з пологовими муками до стовбура пальми й сказала: «Як би я хотіла вмерти раніше й бути назавжди забутою!

(24) І вигукнув з-під неї [Іса]: «Не журись, Господь створив біля тебе струмок

(25) Нахили до себе стовбур пальми й струсони — на тебе посипляться свіжі фініки

(26) Їж, пий та заспокойся! А якщо побачиш якусь людину, то скажи: «Я дала Милостивому обітницю постити й не стану розмовляти сьогодні ні з ким із людей!

(27) Вона прийшла до своїх рідних, несучи його. Сказали ті: «О Мар’ям! Ти зробила жахливу річ

(28) О сестро Гаруна! Батько твій не був поганою людиною і мати твоя не була розпусницею!

(29) Та вона вказала на [Ісу]. Вони запитали: «Як ми можемо говорити з ним, коли він — немовля?

(30) Він сказав: «Воістину, я — раб Аллага. Він дарував мені Писання й зробив мене пророком

(31) Він зробив мене благословенним [усюди], де б я не був, зобов’язав мене молитися й давати закят, доки я буду жити

(32) бути шанобливим до матері моєї й не зробив мене зверхнім, нещасним

(33) Мир мені в день мого народження, в день моєї смерті та в день, коли я воскресну до життя!

(34) Такий Іса, син Мар’ям. Це — правдиве слово про нього — про кого вони так сперечаються

(35) Не годиться Аллагу народжувати, Преславний Він! Коли вирішує Він щось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є

(36) І, воістину, Аллаг — мій Господь і ваш Господь. Тож поклоняйтеся Йому, це — прямий шлях

(37) Сперечаються між собою різні групи. Горе невіруючим від того, в чому вони пересвідчаться у Великий День

(38) Як же ясно вони будуть чути й бачити того Дня, коли постануть перед Нами! Але ж сьогодні нечестивці справді блукають у явній омані

(39) Тож попередь їх про День Втрат, бо рішення про них уже прийнято, але вони не зважають на це та не вірують

(40) Воістину, Ми успадкуємо землю й тих, хто на ній, і вони повернуться до Нас

(41) І згадай у Писанні Ібрагіма. Воістину, він був праведником, пророком

(42) Коли він сказав своєму батькові: «Батьку мій! Чому ти поклоняєшся тому, що не чує й не бачить і не порятує тебе ні від чого

(43) Батьку мій! До мене прийшло знання, яке не було відкрито тобі. Іди за мною, я поведу тебе прямим шляхом

(44) Батьку мій! Не поклоняйся шайтану, бо шайтан не послухався Милостивого

(45) Батьку мій! Воістину, я боюся, що впаде на тебе кара від Милостивого й ти станеш приятелем шайтана!

(46) Той відповів: «Невже ти відступишся від моїх богів, Ібрагіме? Якщо ти не вгамуєшся, то я справді поб’ю тебе камінням! Залиш мене надовго!

(47) Сказав [Ібрагім]: «Мир тобі! Я проситиму прощення для тебе в Господа, воістину, Він — поблажливий до мене

(48) Але я зрікаюся вас і тих, до кого ви молитесь замість Аллага. І я звертаюсь до Господа мого. Можливо, Він не відмовить мені в цьому, і я не буду нещасним»

(49) Коли полишив він їх і тих, кому вони поклонялися замість Аллага, Ми дарували йому Ісхака та Якуба й зробили їх пророками

(50) Наділили Ми їх милістю Нашою й лишили про них високе, правдиве слово

(51) Згадай у Писанні Мусу — він був щирим, був посланцем і пророком

(52) Покликали Ми його з правого боку гори, наблизивши до Себе, й розмовляли з ним потаємно

(53) І дарували Ми йому з Нашої милості брата його Гаруна, пророка

(54) І згадай у Писанні Ісмаїля — воістину, він був правдивим в обіцянках, був посланцем і пророком

(55) І наказав він своїм людям молитися й давати закят; і його Господь був задоволений ним

(56) І згадай у Писанні Ідріса — воістину, він був праведником, пророком

(57) Ми піднесли його на високе місце

(58) Це — ті, кого наділив Аллаг благами, вони — пророки, нащадки Адама й тих, кого порятували Ми разом із Нухом; нащадки Ібрагіма та Ісраїля, одні з тих, кого Ми повели прямим шляхом і обрали. Коли читали їм знамення Милостивого, вони низько вклонялися й плакали

(59) Змінили їх нащадки, які перестали молитися й пішли за своїми ницими бажаннями. Вони прийдуть до загибелі

(60) Окрім тих, які покаялися, увірували й робили добро — вони ввійдуть до раю й не будуть там нічим ображені

(61) В сади Едену, які Милостивий пообіцяв Своїм рабам. Воістину, обіцянка Його буде виконана

(62) Не почують вони там марних розмов, а лише слова: «Мир!»; їм — наділ їхній вранці та ввечері

(63) Таким є рай. Успадкують його ті з Наших рабів, які богобоязливі

(64) [Сказали ангели]: «Ми сходимо тільки за наказом Господа твого, належить Йому те, що попереду нас, і те, що позаду нас. І Господь твій не забуває нічого!

(65) Господь небес, землі й того, що поміж ними! Поклоняйся Йому та будь твердим у цьому! Чи знаєш ти рівного Йому

(66) І запитує людина: «Коли я помру, невже повернуть мене до життя?

(67) Хіба людина не пам’ятає, як колись Ми створили її, хоч вона була раніше нічим

(68) І клянуся Господом твоїм, Ми зберемо і їх, і шайтанів, поставивши потім навколо геєни на коліна

(69) Потім зберемо з кожної групи тих, хто найвпертіше не слухався Милостивого

(70) Нам краще знати, хто з них заслуговує місця у вогні

(71) І, воістину, нема серед вас таких, хто не пройде над геєною! Це вирішено Господом твоїм остаточно.
У цьому аяті міститься вказівка на ас-Сірат — міст над геєною, по якому пройде кожен.

(72) Потім Ми врятуємо тих, які богобоязливі, а несправедливих залишимо там на колінах

(73) І коли читають їм Наші знамення, невіруючі говорять тим, які увірували: «Яка з двох груп вища й краща за місцем?

(74) О, скільки ж поколінь до них Ми знищили! А вони переважали їх і багатством, і зовнішнім виглядом

(75) Скажи: «Тим, хто заблукав, хай подовжить Милостивий життя, доки не побачать вони обіцяне їм — чи покарання, чи прихід Часу. Тоді вони знатимуть, чиє місце гірше та чиє військо слабше»

(76) І зміцнює Аллаг на прямому шляху тих, хто встав на нього; нетлінні добрі вчинки кращі перед Господом твоїм за винагородою і відплатою

(77) Чи бачив ти того, хто не увірував у Наші знамення й сказав: «Я неодмінно стану наділеним багатством і дітьми»

(78) Чи знає він потаємне, чи, може, уклав завіт із Милостивим

(79) Та ж ні! Ми запишемо сказане ним і збільшимо йому покарання

(80) І дійде до Нас сказане ним, і він постане перед Нами одинаком

(81) Вони поклоняються, крім Аллага, іншим богам, щоб отримати від них могутність

(82) Але ж ні! Вони відкинуть їхнє поклоніння й стануть їм ворогами

(83) Хіба ти не знаєш, що Ми відіслали до невіруючих шайтанів, щоб вони підбурювали їх

(84) Тож не поспішай з ними! Ми рахуємо число [вчинків] їхніх

(85) Одного дня Ми покличемо богобоязливих до Милостивого почесним почотом

(86) а грішників поженемо в геєну — спраглими

(87) Ніхто не отримає заступництва, крім тих, хто має завіт із Аллагом

(88) І ще кажуть: «Милостивий узяв сина»

(89) Справді, ви стверджуєте жахливу річ

(90) Від цього здатні розколотися небо, розсипатися земля й зруйнуватися гори

(91) Від того, що вони приписали Милостивому сина

(92) Не годиться Милостивому мати сина

(93) Воістину, кожен із тих, хто на небесах і на землі, постане перед Аллагом лише як раб

(94) Він знає їхнє число й перелічив їх

(95) І кожен із них постане перед Ним у День Воскресіння одинаком

(96) Воістину, тих, які увірували й робили добрі справи, Милостивий наділив любов’ю

(97) І полегшили Ми [Коран] твоєю мовою, щоб ти сповістив його богобоязливим та застеріг ним людей, які сперечаються

(98) А скільки поколінь перед ними Ми знищили! Чи ти знайдеш хоч одного з них, чи почуєш їхній шепіт