(1) Ха. Мім.
(2) Клянуся ясним Писанням!
(3) Воістину, Ми зіслали його в благословенну ніч! Воістину, Ми застерігаємо!
(4) У той час вирішується кожна важлива справа –
(5) за наказом від Нас! Воістину, Ми відсилаємо [посланців]
(6) як милість від твого Господа! Воістину, Він — Всечуючий, Всезнаючий,
(7) Господь небес, землі й того, що між ними — якщо є ви впевненими!
(8) Немає бога, крім Нього! Він дарує життя і смерть; ваш Господь та Господь ваших пращурів!
(9) Але вони переймаються сумнівами.
(10) Зачекай же на той День, коли небо принесе дим, добре видимий,
(11) який вкриє людей; це — болісна кара!
(12) «Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!»
(13) Звідки в них буде нагадування, якщо ясний посланець уже приходив до них,
(14) але потім вони від нього відвернулись і сказали: «Навчений та божевільний!»[CDXVII]
[CDXVII] «Навчений»: мекканські багатобожники вважали, що Пророка — мир йому і благословення Аллага! — навчили Корану якісь інші люди (див. суру «Бджоли», аят 103).
(15) Ми відвернемо покарання лише на малий час, але ви все одно повернетесь [до невір’я]![CDXVIII]
[CDXVIII] Інтерполяція — згідно з тлумаченням аль-Багаві.
(16) У День, коли Ми завдамо великого удару, Ми відплатимо їм!
(17) Ще раніше за них Ми випробовували народ Фірауна; до них прийшов благородний посланець:
(18) «Поверніть мені рабів Аллага! Воістину, я — посланець до вас, гідний довіри!
(19) Не ставте себе вище Аллага! Воістину, я прийшов до вас із ясним доказом!
(20) Я просив захисту в Господа мого та Господа вашого, щоб ви не каменували мене!
(21) Якщо ви не вірите мені, то залиште мене!»
(22) Тож він покликав Господа свого: «Ці люди — грішники!»
(23) Вийди з Моїми рабами вночі. Воістину, вас будуть переслідувати!
(24) Залиш море в спокої. Воістину, їхні війська будуть утоплені!
(25) Скільки вони залишили садів і джерел,
(26) посівів і благородних місць,
(27) та благ, якими вони насолоджувались!
(28) Ось так! Усе це Ми дарували в спадок іншим людям.
(29) Не плакали за ними небо й земля, і не дали їм відстрочки.
(30) Ми врятували синів Ісраїля від принизливої кари
(31) Фірауна. Воістину, вивищуючи себе, він був одним із порушників!
(32) Володіючи знанням, Ми обрали їх з-посеред інших жителів світів![CDXIX]
[CDXIX] «Володіючи знанням» («аля ільм-ін»): «знанням про них» (аль-Багаві), тобто про те, що вони на це заслуговують.
(33) Ми дарували їм знамення, у яких містилося справжнє випробування.
(34) Воістину, ці люди говорять:[CDXX]
[CDXX] Мова йде про мекканських багатобожників.
(35) «Для нас буде лише одна смерть. Нас не воскресять!
(36) Тож приведіть наших батьків, якщо ви говорите правду!»
(37) Кращі вони чи народ Тубба й ті, які жили раніше за них? Ми знищили їх. Воістину, вони були грішниками![CDXXI]
[CDXXI] «Тубба» — давній титул царів Ємену (як «фараон» у Єгипті).
(38) Ми не створювали небес, землі й того, що поміж ними, заради розваги,
(39) а Ми створили їх лише в істині; але більшість [людей] не знає!
(40) Воістину, День Розсуду — строк, встановлений для всіх,
(41) День, коли приятель нічим не допоможе приятелю; помічників не буде ні в кого,
(42) окрім тих, над ким змилується Аллаг! Воістину, Він — Всемогутній, Милосердний!
(43) Воістину, дерево заккум
(44) буде їжею для грішника
(45) і, наче олійний осад, кипітиме в черевах[CDXXII]
[CDXXII] «Мугль» («олійний осад») також може означати розплавлену мідь або інший метал (див. тлумачення ат-Табарі).
(46) так, як кипить окріп!
(47) Схопіть його! Тягніть до середини пекла!
(48) Скарайте його — лийте на голову окріп!
(49) Скуштуй же цього! Адже ти — всемогутній, благородний![CDXXIII]
[CDXXIII] Слова, які скажуть жителям пекла, ат-Табарі коментує так: «Ти думав, що є всемогутнім та благородним, але насправді ти — жалюгідний та принижений».
(50) Ось те, в чому ви сумнівались!
(51) Воістину, богобоязливі опиняться у безпечному місці.
(52) Серед садів та джерел,
(53) одягнувшись у атлас і парчу, вони сидітимуть одне навпроти одного.
(54) Ось так! Ми поєднаємо їх з чорноокими.
(55) Вони проситимуть кожен плід, перебуваючи в безпеці.
(56) Там вони вже не зазнають смерті — після того, як сталася перша смерть. Він врятує їх від пекельної кари
(57) за Своєю ласкою! Це і є великий успіх!
(58) Ми полегшили його на твоїй мові, можливо, замисляться вони![CDXXIV]
[CDXXIV] Мається на увазі Коран.
(59) Зачекай же, адже чекають і вони!