34 - Saba ()

|

(1) Хвала Аллагу, Якому належить те, що на небесах, і те, що на землі! Хвала Йому і в житті наступному! Він — Мудрий, Відаючий

(2) Він знає те, що входить у землю, й те, що виходить із неї, що сходить із неба і що туди підноситься. А Він — Милосердний, Прощаючий

(3) Ті, які не вірують, говорять: «Час не прийде до нас!» Скажи: «Ні, клянуся моїм Господом, Знаючим потаємне, — він неодмінно прийде до вас!» Ні на небесах, ні на землі не сховається від Нього нічого, навіть вагою в порошинку, й менше чи більше за це. Це все — в ясному Писанні

(4) щоб Аллаг винагородив тих, які увірували й робили добро! На них чекає прощення й щедрий наділ

(5) А на тих, які прагнули ослабити Наші знамення, чекають страждання від болісної кари

(6) Ті, кому дано знання, бачать, що зіслане тобі від Господа твого — істина, яка провадить до шляху Великого, Хвалимого

(7) Ті, які не вірують, говорять: «Чи не вказати вам на чоловіка, який розповідає, що після того, як ви розкладетесь на частинки, ви постанете в новому творінні

(8) Він зводить наклеп на Аллага чи божевільний?» Та ж ні! Ті, які не вірують у наступне життя, будуть покарані й перебувають у глибокій омані

(9) Невже вони не бачать того, що попереду й позаду них — на небі й на землі? Якщо Ми побажаємо, то змусимо землю поглинути їх або скинемо на них частину неба! Воістину, в цьому – знамення для кожного раба, який кається

(10) Ми дарували Дауду Свою ласку: «О гори! Славте Мене разом із ним, і птахи!» Ми пом’якшили для нього залізо!
Ат-Табарі коментує: «Залізо в його руках було схоже на сиру глину: тож він згинав його, як бажав, не виплавляючи у вогні й не вдаряючи іншим залізом».

(11) «Зроби кольчуги та дотримуйся міри в кільцях! Робіть добро, адже Я бачу те, що ви робите!

(12) [Ми підкорили] Сулєйману вітер, який зранку долав шлях тривалістю в місяць, і ввечері долав шлях тривалістю в місяць. Ми відкрили для нього джерело міді. Були серед джинів такі, які працювали перед ним із дозволу Господа його! А тим із них, які ухилялися від Нашого наказу, Ми дамо скуштувати вогняної кари

(13) Вони будували для нього все, що він бажав: прекрасні споруди, статуї, глеки, як водойми, а також нерухомі котли. О роде Дауда! Працюйте на знак подяки! Але ж мало вдячних серед Моїх рабів!
«Махаріб» («прекрасні споруди») деякі тлумачі розуміють як «місця поклоніння», «святилища» (див., напр., коментар аль- Багаві).

(14) Коли Ми встановили для нього час смерті, їм вказала на це лише земляна тварина, яка підточила його палицю. Коли ж він упав, то зрозуміли джини, що, якби їм було відоме потаємне, вони б не зазнали принизливої кари

(15) У селищі сабейців було знамення — два сади, з правого й лівого боку. Споживайте щедрий наділ Господа вашого й будьте вдячні Йому! Прекрасна країна, Прощаючий Господь

(16) Але вони відвернулися! Тож Ми наслали на них потік, [який прорвав] греблю, й замінили два їхні сади іншими — з гіркими плодами, тамариском і нечисленними лотосами.
Як свідчать коментатори, посилаючись на перших тлумачів, ідеться про величезну греблю, внаслідок прориву якої було знищено господарство сабейців. Це доводиться й археологічними даними, отриманими під час розкопок в Ємені (де знаходилося Сабейське царство).

(17) Так Ми відплатили їм за те, що вони були невдячні. Хіба ж Ми караємо когось, окрім невдячних?
Можливий варіант перекладу — «були невіруючі... окрім невіруючих» (див. різні перекази у тлумаченні аль-Багаві).

(18) Ми звели між ними й селищами, які Ми благословили, інші селища, добре видимі, й виміряли між ними шлях. Подорожуйте в безпеці – і вночі, і вдень

(19) Та вони сказали: «Господи наш! Зроби шлях між нашими зупинками довшим!» Вони вчинили несправедливість до себе! Тож Ми зробили їх притчею і розсіяли. Воістину, в цьому — знамення для всіх терплячих і вдячних

(20) Здогадка Ібліса про них була правильною, тож вони пішли за ним, окрім групи віруючих

(21) Він не мав над ними влади, [хіба стільки,] щоб Ми могли відрізнити віруючих у наступне життя від тих, які мають сумніви щодо нього. А Господь твій — Охоронець кожної речі!
Як відзначає аль-Багаві, під «розрізненням» тут мається на увазі «поява» та «зовнішній вияв», адже Бог завжди знав усе про віруючих і невіруючих — «через знання потаємного», притаманне лише Йому.

(22) Скажи: «Покличте тих, кого ви вигадали замість Аллага!» Вони не мають влади навіть над порошинкою ні на небесах, ні на землі. Вони не мають там жодної частки, і немає в Нього помічників серед них

(23) Заступництво перед Ним допоможе тільки тому, кому Він дозволить. Коли страх полишить їхні серця, вони спитають: «Що сказав ваш Господь?» Їм скажуть: «Істину, адже Він — Піднесений, Великий!

(24) Запитай: «Хто наділяє вас із небес і землі?» І скажи: «Аллаг!» І ще: «Хтось із нас тримається правильного шляху, а хтось блукає в явній омані!

(25) Скажи: «Вас не запитають про наші провини і нас не запитають про те, що робите ви!

(26) Скажи: «Наш Господь збере всіх нас разом, а потім справедливо розсудить. Він — Суддя, Знаючий!

(27) Скажи: «Покажіть мені тих, кого ви вважаєте рівними Аллагу!» Та ж ні! Він — Аллаг, Всемогутній, Мудрий

(28) Ми відіслали тебе до всіх людей як доброго вісника й застерігача, але ж більшість людей не знає

(29) Вони запитують: «Коли ж прийде обіцяне, якщо ви правдиві?

(30) Скажи: «Вам обіцяно День, який ви не зможете ні віддалити, ні наблизити — навіть на годину!

(31) Ті, які не увірували, говорять: «Ми ніколи не повіримо ні в цей Коран, ні в те, що було перед ним!» Якби ти бачив нечестивців, коли, поставши перед Господом своїм, вони будуть звертатись одне до одного! Слабкі скажуть тим, які вивищувалися: «Якби не ви, то ми б неодмінно увірували!

(32) А ті, які вивищувалися, скажуть слабким: «Невже це ми відвернули вас від прямого шляху, коли він прийшов до вас? Та ж ні, ви самі були грішниками!

(33) Слабкі скажуть тим, які вивищувалися: «Ви хитрували вночі та вдень, коли наказували, щоб ми не вірили в Аллага та щоб додавали Йому рівних!» Вони приховають своє каяття, коли побачать кару. І Ми накладемо кайдани на шиї невіруючих! Хіба не відплачують їм тільки за те, що вони робили

(34) До якого б селища Ми не посилали застерігача, його зманіжені розкошами жителі говорили: «Воістину, ми не віруємо в те, з чим вас послано!

(35) Вони говорять: «У нас більше майна та дітей! Нас не покарають!

(36) Скажи: «Воістину, мій Господь збільшує наділ, кому побажає, і зменшує, кому побажає! Але ж більшість людей не знає!

(37) Ні ваше майно, ні ваші діти не наближають вас до Нас, а лише віра й добрі справи. За те, що вони робили, буде помножено винагороду їхню! Будуть вони в безпечних кімнатах раю

(38) А ті, які прагнуть ослабити Наші знамення, будуть покарані

(39) Скажи: «Аллаг збільшує та зменшує наділ тим із рабів своїх, кому побажає! Що б ви не пожертвували, Аллаг поверне це вам. А Він — найкращий із наділяючих!

(40) Того Дня Він збере їх усіх, а потім скаже ангелам: «Чи це ті, які поклонялися вам?

(41) Ті відповіли: «Пречистий Ти! Ти — наш Покровитель, а не вони! Вони поклонялися джинам. Більшість із них вірила саме в них!

(42) Сьогодні ви не здатні ні принести одне одному користі, ні завдати шкоди. Ми скажемо тим, які були несправедливими: «Скуштуйте кари вогнем, яку ви вважали брехнею!

(43) Коли їм читають Наші ясні знамення, вони говорять: «Цей чоловік лише прагне відвернути вас від того, чому поклонялися ваші батьки!» І ще говорять: «Та це лише брехлива вигадка!» І сказали ті, які не увірували в істину, коли вона прийшла до них: «Воістину, це тільки явне чаклунство!

(44) Ми не дали їм Писання, яке б вони вивчали, й не відсилали до них застерігача раніше за тебе

(45) Ті, які жили раніше за них, вважали [посланців] брехунами. А ці не мають і десятої частини того, що Ми дарували тим, але ж і вони вважають брехунами Моїх посланців! Якою ж була відплата

(46) Скажи: «Я закликаю вас тільки до одного: станьте перед Аллагом удвох і поодинці та поміркуйте! Ваш приятель не божевільний, він тільки застерігає вас перед настанням важкої кари!

(47) Скажи: «Винагорода, якої я прошу у вас, призначена для вас самих! Мене винагородить лише Аллаг, а Він — кожній речі Свідок!

(48) Скажи: «Мій Господь відсилає істину та знає потаємне!»
Вислів «інна раббі якзіфу бі ль-хаккі» більшість тлумачів розуміє як «Мій Господь відсилає істину Пророку», що й відображено в нашому перекладі. Проте за аналогією до 18 аяту сури «Пророки» та іншими коментарями (див., зокрема, деякі перекази від ібн Зайда в тафсірі ат-Табарі), вислів можна розуміти й так: «Мій Господь знищує істиною [неправду]». Це підтверджується й смислом наступного аяту.

(49) Скажи: «Прийшла істина, тож неправда вже нічого не народить і не повернеться!

(50) Скажи: «Якщо я перебуваю в омані, то лише проти самого себе, а якщо став на прямий шлях, то завдяки тому, що відкрив мені Господь мій! Воістину, Він — Всечуючий та Близький!»
«Проти самого себе» — «на шкоду самому собі» (ат-Табарі). Ще один можливий варіант розуміння — «завдяки самому собі» (згідно з тлумаченнями аль-Багаві та ібн Касіра).

(51) Якби ти бачив, як вони злякаються! Вони не втечуть! Їх схоплять поблизу

(52) Вони скажуть: «Ми увірували в це!» Але ж як вони осягнуть [віру] з далекого місця?
Інтерполяція — згідно з коментарями. «З далекого місця» — «із земного життя, перебуваючи в наступному» (ат-Табарі та ін.).

(53) Адже раніше вони не вірили й робили здогадки з далекого місця!
Як свідчить аль-Багаві, у цьому аяті «далеке місце» означає «здогадки, далекі від знання».

(54) Між ними й тим, чого вони бажатимуть, буде встановлено загорожу, як уже зробили з подібними до них. Воістину, вони мали глибокі сумніви