54 - Al-Qamar ()

|

(1) Наблизився час і розколовся місяць

(2) Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!

(3) Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу

(4) Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]

(5) Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження

(6) Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.
Відповідно до тлумачення аль-Багаві, мається на увазі ангел Ісрафіль

(7) Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана

(8) Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!

(9) Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його

(10) Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!

(11) Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода

(12) І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено

(13) Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів

(14) і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував

(15) І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним

(16) Якою ж була Моя кара та пересторога

(17) Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

(18) Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога

(19) Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день

(20) Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням

(21) Якою ж була Моя кара та пересторога

(22) Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

(23) Самудити сприйняли засторогу як брехн

(24) та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах

(25) Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!

(26) Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун

(27) Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння

(28) Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час

(29) Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили

(30) Якою ж була Моя кара та пересторога

(31) Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону

(32) Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

(33) Народ Люта сприйняв засторогу як брехню

(34) тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком

(35) як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний

(36) І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у перестороз

(37) і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги

(38) Ранок зустрів їх важкою карою

(39) Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги

(40) Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

(41) Прийшла пересторога й до роду Фірауна

(42) Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього

(43) Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях

(44) Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»

(45) Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами

(46) Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший

(47) Воістину, грішники страждають і блукають в омані

(48) У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!

(49) Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням

(50) Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить

(51) Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим

(52) Все, що вони робили, міститься у писанні

(53) і записано там і мале, і велике

(54) Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок

(55) на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря