(1) Не відмовилися від невір’я ті з людей Писання й багатобожників, які не увірували, поки не прийшов до них ясний доказ –
(2) Посланець від Аллага, який читає пречисті сувої.
(3) У них містяться правдиві писання.
(4) Ті ж, кому було дано Писання, розійшлися одне з одним, після того, як прийшов до них ясний доказ.
(5) А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллагу, щирого служіння Йому, молитви та сплати закяту — ось правильна релігія!
(6) Воістину, ті з людей Писання й багатобожників, які не увірували, опиняться у вогні геєни, де будуть вічно. Вони — найгірші з творінь.
(7) Воістину, ті, які увірували й творили добрі справи, вони — найкращі з творінь.
(8) Нагорода їм у їхнього Господа — сади вічності, в яких течуть ріки. Вони будуть там вічно. Аллаг буде задоволений ними, а вони будуть задоволені Ним. Це — для тих, які бояться свого Господа!