(1) Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання і ясного Корану!
(2) Ті, які не вірують, напевно, побажають стати мусульманами.
(3) Залиш їх, нехай їдять, насолоджуються благами й тішаться зі своїх надій. Скоро дізнаються вони!
(4) Селища, знищені Нами, мали встановлений строк.
(5) Жодна громада не може ні випередити часу свого, ні відстрочити його.
(6) Вони сказали: «О той, якому зіслано Нагадування! Ти — божевільний!
(7) Чому ти не прийшов до нас із ангелами, якщо ти один із правдивих?»
(8) Ми відсилаємо ангелів тільки з істиною, і тоді нікому не буде відстрочки.
(9) Воістину, Ми зіслали Нагадування і, воістину, Ми бережемо його!
(10) Ми ще раніше відсилали [посланців] до давніх народів.
(11) Який би посланець до них не приходив, вони глузували з нього.
(12) Так Ми вкладаємо це в серця грішників.[CLXXXIV]
[CLXXXIV] «Вкладаємо це» — аль-Багаві вважає, що мається на увазі невір’я, заперечення й глузування. Ібн Касір наводить переказ від Анаса й Хасана аль-Басрі, які стверджують, що йдеться про багатобожжя.
(13) Вони не вірують, хоч уже й був приклад давніх народів.[CLXXXV]
[CLXXXV] Досл. «вони не вірують у це». Аль-Багаві коментує: «Не вірують у Мухаммада (мир йому і благословення Аллага!), а також у Коран».
(14) Якби Ми відкрили для них небесні ворота й вони б туди піднялися,
(15) то неодмінно сказали б: «Погляди наші затьмарились, а ми зачаровані!»
(16) Ми створили на небі різні сузір’я та прикрасили його для тих, хто дивиться.
(17) І Ми бережемо його від кожного каменованого шайтана.
(18) А якщо він почне підслуховувати, то за ним поженеться яскрава зоря.
(19) І Ми розіслали землю й встановили там гори, а також виростили там кожну зважену річ.
(20) Ми створили на землі засоби прожиття для вас і для тих, кого ви не годуєте,
(21) і немає речей, сховищ яких не було б у Нас. Ми відсилаємо їх тільки у визначеній мірі.
(22) Ми відіслали вітри, які запліднюють, і пролили з неба воду, якою вас напуваємо. Але ви не можете її зберегти![CLXXXVI]
[CLXXXVI] Аль-Багаві відзначає, що вода зберігається в «схованках Аллага» (див. аят 21).
(23) Воістину, Ми даруємо життя і смерть. Ми будемо спадкоємцями![CLXXXVII]
[CLXXXVII] «Сказано, що Всевишній успадкує землю й тих, хто на ній. І до Нього повернуться вони!» (ібн Касір).
(24) Ми знаємо ваших попередників і наступників.[CLXXXVIII]
[CLXXXVIII] Ібн Касір коментує: «Сказав син Аббаса (нехай буде вдоволений Аллаг ними обома!): «Попередники» — це ті, хто вмер іще з часів Адама (мир йому!). А «наступники» — це ті, які живуть нині, та які будуть жити потім. І так аж до Судного дня».
(25) Воістину, Твій Господь збере їх усіх! Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!
(26) Ми створили людину з сухої глини, мулу, затверділого у формі.
(27) А джина Ми створили ще раніше — з палаючого вогню.[CLXXXIX]
[CLXXXIX] Слово «джин» тут ужито в однині («джанна», мн. «джинна»), тобто в родовому значенні (порів. «людина» з аяту 26). Аль- Багаві наводить переказ від ібн Аббаса, згідно з яким «джинна» — це «батько всіх джинів, так само, як Адам — батько всіх людей».
(28) Ось твій Господь сказав ангелам: «Воістину, Я створю людину з сухої глини, мулу, затверділого в формі.
(29) І коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць, низько кланяючись!»
(30) І вклонилися всі ангели,
(31) крім Ібліса — він відмовився бути з тими, які вклонилися.
(32) Сказав Аллаг: «Іблісе! Що з тобою, адже ти не з тими, які вклонилися?»
(33) Той відповів: «Я не вклонюся людині, яку Ти створив із сухої глини, мулу, затверділого у формі!»
(34) Сказав Аллаг: «Вийди звідси! Будеш ти каменований![CXC]
[CXC] Слово «раджим» (каменований) має ще й інші значення: «вигнаний», «проклятий», про що також свідчить цей та наступні аяти. Як відомо, пророк Ібрагім (мир йому!) відганяв камінням шайтана в долині Міна. Згодом ця дія перетворилася на один із приписів хаджжу.
(35) Прокляття буде над тобою аж до Судного Дня!»
(36) Той сказав: «Даруй мені відстрочку — до того Дня, коли воскреснуть вони!»
(37) Він відповів: «Воістину, ти — один із тих, кому дано відстрочку,
(38) до того Дня, час якого визначено!»
(39) Той сказав: «Господи! За те, що Ти спокусив мене, я прикрашу для них те, що на землі, й неодмінно спокушу їх усіх,
(40) окрім Твоїх рабів серед них, які обрані».
(41) Він сказав: «Це — прямий шлях до Мене!
(42) Воістину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крім тих, які спокусяться й підуть за тобою!
(43) Воістину, геєна — місце, обіцяне їм усім!
(44) Вона має сім воріт і для кожних воріт призначено їхню частину!
(45) Воістину, богобоязливі будуть у садах раю, серед джерел!»
(46) Увійдіть сюди з миром — у безпеці ви!
(47) Ми очистимо їхні серця від ненависті, тож вони, наче брати, лежатимуть на ложах, повернувшись один до одного.
(48) Там не торкнеться їх втома, і не вийдуть вони звідти.
(49) Сповісти Моїх рабів про те, що Я — Прощаючий, Милосердний!
(50) І що кара Моя — кара болісна!
(51) І сповісти їх про гостей Ібрагіма!
(52) Ось вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» А він відповів: «Ми боїмося вас!»
(53) Ті сказали: «Не бійся! Ми сповіщаємо тобі радісну звістку про розумного хлопчика!»
(54) Він сказав: «Невже ви сповіщаєте мені таку радісну звістку тоді, коли вже торкнулася мене старість? Яку ж радісну звістку ви мені принесли?»
(55) Вони сказали: «Ми сповістили тобі правду, тож не будь серед тих, які впадають у відчай!»
(56) Він відповів: «Хто ж розчаровується в милості свого Господа, крім тих, що перебувають в омані?»
(57) І сказав: «Чого ж ви хочете, посланці?»
(58) Вони сказали: «Нас послали до людей грішних,
(59) окрім родини Люта — ми врятуємо їх усіх,
(60) окрім дружини його. Ми вирішили, що вона залишиться».
(61) І коли посланці прийшли до родини Люта,
(62) він сказав: «Воістину, ви — незнайомі люди!»
(63) Ті сказали: «Ми прийшли до тебе з тим, у чому вони сумніваються.[CXCI]
[CXCI] Ідеться про Боже покарання (аль-Багаві).
(64) Ми принесли тобі істину й ми правдиві.
(65) Серед ночі виведи свою родину й сам вирушай слідом за ними. І нехай жоден із вас не озирається! Ідіть туди, куди вам наказано!»
(66) Ми повідомили йому про те, що коріння їхнє буде відтято до ранку.[CXCII]
[CXCII] Тобто народ Люта буде знищено.
(67) І збіглися жителі міста, радіючи.
(68) [Лют] сказав: «Це — мої гості, тож не ганьбіть мене,
(69) бійтесь Аллага й не принижуйте мене!»
(70) Та вони сказали: «Невже ми не заборонили тобі бути з жителями світів?»[CXCIII]
[CXCIII] Тобто приймати гостей (ібн Касір).
(71) Він відповів: «Ось вам мої доньки, якщо ви цього бажаєте!»
(72) Клянуся твоїм життям! Вони блукали в своєму сп’янінні,
(73) а на сході сонця уразив їх крик.
(74) Ми перевернули місто догори ногами й пролили на них дощ із каміння з обпаленої глини.
(75) Воістину, в цьому знамення для тих, хто здатний бачити!
(76) Було воно на помітній дорозі.
(77) Воістину, в цьому знамення для віруючих!
(78) Жителі аль-Айкі були нечестивцями,
(79) тож Ми помстилися їм. Воістину, ці два міста були на видному шляху.
(80) Жителі аль-Хіджру вважали посланців за брехунів.[CXCIV]
[CXCIV] Аль-Хіджр — назва кам’янистої долини на північному заході Аравійського півострова. Там жили самудити, народ Саліха (аль-Багаві).
(81) Ми дарували їм Наші знамення, але вони відвернулись.
(82) У горах вони висікали собі безпечні житла,
(83) але зранку вразив їх крик.
(84) Не допомогло їм те, що вони собі накопичували!
(85) Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, як тільки в істині. Час неодмінно настане. Тож даруй їм найкраще прощення!
(86) Воістину, твій Господь — Творець, Знаючий!
(87) Воістину, Ми дарували тобі сім повторюваних і великий Коран![CXCV]
[CXCV] Існує багато різних тлумачень вислову «сім повторюваних». Найчастіше вважають, що йдеться про сім великих сур або про сім аятів першої сури «аль-Фатіха» (за ібн Касіром). Наприклад, аль-Багаві на користь цієї думки наводить переказ від ібн Аббаса, Хасана й Катади, згідно з яким назва «повторювані» вказує на те, що аяти першої сури повторюються в обрядовій молитві (салят) у кожній частині (ракяті).
(88) Не заглядайся на блага, якими Ми наділили декого з них. Не шкодуй про цих людей і пригорни своїм крилом віруючих.[CXCVI]
[CXCVI] Цей вислів означає «бути милостивим до когось».
(89) Скажи: «Воістину, я — ясний застерігач!»
(90) Ми зіслали подібне на тих,
(91) хто поділив Коран на частини.[CXCVII]
[CXCVII] Пророк (мир йому і благословення Аллага!) застерігав покаранням тих, які увірували тільки в частину даних Богом писань. Так само вони сприйняли й Коран (за аль-Багаві).
(92) Клянуся Господом твоїм, що Ми запитаємо їх усіх
(93) про те, що вони робили!
(94) Проголоси те, що Тобі наказано й відвернись від багатобожників.
(95) Воістину, Ми врятували тебе від тих, які глузують,
(96) які вважають, що крім Аллага є інший бог. Скоро дізнаються вони!
(97) Ми знаємо, що твої груди стискаються від того, що говорять вони.
(98) Тож прославляй хвалою Господа свого й будь серед тих, які падають ниць!
(99) Поклоняйся Господу своєму, доки не прийде до тебе впевненість. [CXCVIII]
[CXCVIII] Впевненість («якін») — мається на увазі смерть (ібн Касір).