(1) Клянуся тими, що висмикують силоміць!
(2) Клянуся тими, що дістають ніжно,
(3) клянуся тими, що пливуть плинно,
(4) клянуся тими, що випереджають стрімко,
(5) і тими, що виконують накази![CDLXV]
[CDLXV] Як свідчать тлумачі, йдеться про ангелів, які відділяють душі від тіл.
(6) У День той здригнеться те, що здригається,
(7) піде слідом за ним ще одне,
(8) серця у День той затремтять,
(9) погляди впадуть додолу.
(10) Говорять вони: «Невже ми станемо такими, як були,
(11) після того, як будемо кістками тлінними?»
(12) Сказали вони: «Якщо це так, то це повернення зі збитком!»
(13) Та ось лише один глас –
(14) і вони опиняться на поверхні землі.
(15) Чи дійшла до тебе розповідь про Мусу?
(16) Коли Господь закликав його в священній долині Тува:
(17) «Йди до Фірауна, бо, воістину, порушив він!
(18) І скажи: «Чи не слід тобі очиститись?
(19) Я вкажу тобі шлях до Господа твого, тож станеш ти богобоязливим!»
(20) [Муса] показав йому велике знамення.
(21) Але той відкинув його та не послухався.
(22) А потім відвернувся, поспішаючи.
(23) І зібравши натовп, закликав до нього,
(24) кажучи: «Я — Господь ваш всевишній!»
(25) Тож покарав його Аллаг в житті наступному та нинішньому!
(26) Воістину, в цьому приклад для богобоязливих.
(27) Вас важче створити чи небо? Збудував Він його,
(28) підняв схили та зрівняв його,
(29) зробив темним його вночі й вивів світанок!
(30) І землю після цього простер Він,
(31) вивів з неї воду й пасовиська.
(32) І гори ствердив Він
(33) на користь вам і худобі вашій!
(34) Тож коли прийде лихо велике,
(35) в День той згадає людина, в чому поспішала вона.
(36) І покажуть пекло тим, хто бачить,
(37) а тому, хто порушував,
(38) і віддавав перевагу життю нинішньому,
(39) тому, воістину, пекло буде притулком!
(40) А тому, хто боявся постати перед Господом своїм і утримував себе від пристрастей,
(41) тому, воістину, рай буде притулком!
(42) Запитують тебе про Час той: «Коли настане він?»
(43) Та навіщо тобі згадувати про це?
(44) Лише Господь твій знає про Час!
(45) Воістину, ти — лише застерігач для тих, хто боїться його!
(46) У День, коли побачать вони Час той, буде їм здаватися, що пробули вони лише вечір чи ранок.