32 - As-Sajda ()

|

(1) Аліф. Лям. Мім

(2) Писання, зіслане — в чому немає сумніву — від Господа світів

(3) Чи вони говорять: «Він вигадав його!»? Та ж ні, це — істина від Господа твого, щоб ти застерігав людей, до яких раніше за тебе не приходив застерігач. Можливо, вони підуть прямим шляхом

(4) Аллаг — Той, Хто створив небеса, землю і те, що між ними, за шість днів, а потім утвердився на троні. Немає у вас, крім Нього, ні покровителя, ні заступника! Невже ви не замислитеся

(5) Він керує всіма подіями з неба до землі, а потім вони сходять до Нього протягом дня, який триває тисячу років за вашою лічбою

(6) Такий Той, Хто знає потаємне й відкрите, Всемогутній, Милосердний

(7) Який створив кожну річ якнайкраще й почав творити людину з глини

(8) створив її нащадків із краплі жалюгідної рідини

(9) а потім розмірив [людину] та вдихнув у неї від Нашого Духу. Він дарував вам слух, зір і серця. Мало ж ви дякуєте

(10) Вони запитують: «Невже, коли ми загубимось у землі, то постанемо в новому творінні?» Та ж ні, не вірують вони в зустріч зі своїм Господом!
«Загубимось у землі» — тобто поховані тіла розкладуться й зникнуть (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір).

(11) Скажи: «Вас забере ангел смерті, який має над вами опіку. А потім вас повернуть до вашого Господа!

(12) Якби ж ти бачив, як грішники схилять голови перед своїм Господом: «Господи наш! Ми побачили й почули. Поверни нас і ми будемо робити добро! Воістину, тепер ми впевнені!

(13) Якби Ми побажали, то вказали б кожній душі прямий шлях, але справдиться слово Моє: «Я неодмінно наповню геєну джинами й людьми — усіма!

(14) Скуштуйте за те, що ви забули про свою зустріч із цим вашим Днем. Воістину, і Ми забули вас! Скуштуйте вічної кари — за те, що робили ви

(15) Віруючі в Наші знамення — тільки ті, які, коли їм про них згадують, падають ниць, прославляють хвалою свого Господа й не вивищуються

(16) Вони підводяться зі своїх лож, щоб кликати Господа свого зі страхом і надією, жертвуючи те, чим Ми наділили їх

(17) Жодна душа не знає, яка насолода очей прихована для них за те, що вони робили

(18) Невже віруючий такий самий, як і нечестивець? Ні, не рівні вони між собою

(19) Для тих, які увірували й робили добро, сади раю стануть гостинним притулком — за те, що робили вони

(20) А притулком для нечестивців буде вогонь. Щоразу, коли вони бажатимуть вийти звідти, їх повертатимуть. Скажуть їм: «Скуштуйте вогняної кари, яку ви вважали брехнею!

(21) Окрім великої кари, Ми дамо їм спробувати й кару малу — можливо, вони повернуться!
«Мала кара» — лиха, яких люди зазнають у земному житті (ібн Касір з посиланням на ібн Аббаса та інших тлумачів).

(22) Хто ж несправедливіший за того, кому нагадали про знамення Нашого Господа, а він відвернувся від них? Воістину, Ми помстимося грішникам

(23) Ми дарували Мусі Писання, тож не май сумніву щодо зустрічі з Ним! І Ми зробили його дороговказом для синів Ісраїля!
«Щодо зустрічі з Ним» — згідно з деякими тлумаченнями, займенник «ним» у цьому аяті стосується Муси (мир йому). Тоді варіант перекладу буде таким: «щодо зустрічі з ним», яка відбулася, згідно з коментарями, під час «нічної подорожі».

(24) Ми поставили серед них провідників, які за наказом Нашим вели інших прямим шляхом — за те, що ті були терплячими та впевненими в Наших знаменнях

(25) Воістину, в День Воскресіння твій Господь розсудить між ними в тому, про що вони сперечалися

(26) Невже не вказало їм прямого шляху те, скільки поколінь Ми знищили раніше — а вони ходять по їхніх житлах! Воістину, в цьому — знамення! То невже вони не прислухаються

(27) Невже вони не бачать, що Ми проливаємо воду на суху землю й виводимо нею посіви, які їсть і ваша худоба, і ви? Невже вони не поглянуть

(28) Вони скажуть: «Коли ж прийде той Суд, якщо ви правдиві?

(29) Скажи: «У День Суду невіруючим не принесе користі віра їхня, і не буде їм відстрочки!»
«Суд» (« аль-фатх») - досл. «перемога». Згідно з тлумаченням ібн Касіра йдеться про час, коли невіруючі зазнають кари та гніву Аллага як у земному, так і в наступному житті.

(30) Відвернися від них і чекай, адже чекають і вони