44 - Ad-Dukhaan ()

|

(1) Ха. Мім

(2) Клянуся ясним Писанням

(3) Воістину, Ми зіслали його в благословенну ніч! Воістину, Ми застерігаємо

(4) У той час вирішується кожна важлива справа

(5) за наказом від Нас! Воістину, Ми відсилаємо [посланців

(6) як милість від твого Господа! Воістину, Він — Всечуючий, Всезнаючий

(7) Господь небес, землі й того, що між ними — якщо є ви впевненими

(8) Немає бога, крім Нього! Він дарує життя і смерть; ваш Господь та Господь ваших пращурів

(9) Але вони переймаються сумнівами

(10) Зачекай же на той День, коли небо принесе дим, добре видимий

(11) який вкриє людей; це — болісна кара

(12) «Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!

(13) Звідки в них буде нагадування, якщо ясний посланець уже приходив до них

(14) але потім вони від нього відвернулись і сказали: «Навчений та божевільний!»
«Навчений»: мекканські багатобожники вважали, що Пророка — мир йому і благословення Аллага! — навчили Корану якісь інші люди (див. суру «Бджоли», аят 103).

(15) Ми відвернемо покарання лише на малий час, але ви все одно повернетесь [до невір’я]!
Інтерполяція — згідно з тлумаченням аль-Багаві.

(16) У День, коли Ми завдамо великого удару, Ми відплатимо їм

(17) Ще раніше за них Ми випробовували народ Фірауна; до них прийшов благородний посланець

(18) «Поверніть мені рабів Аллага! Воістину, я — посланець до вас, гідний довіри

(19) Не ставте себе вище Аллага! Воістину, я прийшов до вас із ясним доказом

(20) Я просив захисту в Господа мого та Господа вашого, щоб ви не каменували мене

(21) Якщо ви не вірите мені, то залиште мене!

(22) Тож він покликав Господа свого: «Ці люди — грішники!

(23) Вийди з Моїми рабами вночі. Воістину, вас будуть переслідувати

(24) Залиш море в спокої. Воістину, їхні війська будуть утоплені

(25) Скільки вони залишили садів і джерел

(26) посівів і благородних місць

(27) та благ, якими вони насолоджувались

(28) Ось так! Усе це Ми дарували в спадок іншим людям

(29) Не плакали за ними небо й земля, і не дали їм відстрочки

(30) Ми врятували синів Ісраїля від принизливої кар

(31) Фірауна. Воістину, вивищуючи себе, він був одним із порушників

(32) Володіючи знанням, Ми обрали їх з-посеред інших жителів світів!
«Володіючи знанням» («аля ільм-ін»): «знанням про них» (аль-Багаві), тобто про те, що вони на це заслуговують.

(33) Ми дарували їм знамення, у яких містилося справжнє випробування

(34) Воістину, ці люди говорять:
Мова йде про мекканських багатобожників.

(35) «Для нас буде лише одна смерть. Нас не воскресять

(36) Тож приведіть наших батьків, якщо ви говорите правду!

(37) Кращі вони чи народ Тубба й ті, які жили раніше за них? Ми знищили їх. Воістину, вони були грішниками!
«Тубба» — давній титул царів Ємену (як «фараон» у Єгипті).

(38) Ми не створювали небес, землі й того, що поміж ними, заради розваги

(39) а Ми створили їх лише в істині; але більшість [людей] не знає

(40) Воістину, День Розсуду — строк, встановлений для всіх

(41) День, коли приятель нічим не допоможе приятелю; помічників не буде ні в кого

(42) окрім тих, над ким змилується Аллаг! Воістину, Він — Всемогутній, Милосердний

(43) Воістину, дерево закку

(44) буде їжею для грішник

(45) і, наче олійний осад, кипітиме в черевах
«Мугль» («олійний осад») також може означати розплавлену мідь або інший метал (див. тлумачення ат-Табарі).

(46) так, як кипить окріп

(47) Схопіть його! Тягніть до середини пекла

(48) Скарайте його — лийте на голову окріп

(49) Скуштуй же цього! Адже ти — всемогутній, благородний!
Слова, які скажуть жителям пекла, ат-Табарі коментує так: «Ти думав, що є всемогутнім та благородним, але насправді ти — жалюгідний та принижений».

(50) Ось те, в чому ви сумнівались

(51) Воістину, богобоязливі опиняться у безпечному місці

(52) Серед садів та джерел

(53) одягнувшись у атлас і парчу, вони сидітимуть одне навпроти одного

(54) Ось так! Ми поєднаємо їх з чорноокими

(55) Вони проситимуть кожен плід, перебуваючи в безпеці

(56) Там вони вже не зазнають смерті — після того, як сталася перша смерть. Він врятує їх від пекельної кар

(57) за Своєю ласкою! Це і є великий успіх

(58) Ми полегшили його на твоїй мові, можливо, замисляться вони!
Мається на увазі Коран.

(59) Зачекай же, адже чекають і вони