(1) Каф. Клянуся Кораном преславним!
(2) Але ж вони здивовані тим, що з’явився застерігач з-посеред них самих, і кажуть невіруючі: «Це — дивна річ!
(3) Невже, коли ми помремо і станемо прахом, [то воскреснемо?]. Таке повернення — щось надзвичайне!»
(4) Ми знаємо, що земля забирає їх, але ж у Нас є захищене Писання!
(5) Та відкинули вони істину, коли вона з’явилася їм, і збентежилися вони!
(6) Чи не дивилися вони на небо, що над ними, яким чином звели Ми його та прикрасили, і що немає в ньому тріщин?
(7) І землю розіслали Ми, встановивши стійкі гори на ній, і виростили на ній усілякі рослини прекрасні,
(8) щоб бачив і пам’ятав це кожен покірний раб.
(9) І зіслали Ми з неба воду благословенну, і проростили нею сади й зернові посіви,
(10) і високі пальми — з гронами звисаючими,
(11) як їжу для рабів [Наших]. Ми оживляємо водою мертву землю, і таким самим буде й вихід [із могил].
(12) Задовго до них народ Нуха, жителі Ар-Расса й самудити,
(13) адити й народ Фірауна, і брати Люта,
(14) і жителі Аль-Айкі, і народ Тубба — всі вони не визнали посланців, і збулося те, що Я обіцяв!
(15) Хіба втомилися Ми від першого створення? Але ж вони перебувають у сумнівах щодо творення нового!
(16) Істинно, створили Ми людину, і знаємо, що нашіптує їй душа її, і Ми ближче до неї, аніж шийна жила!
(17) Двоє писарів записують, сидячи праворуч і ліворуч.
(18) Не вимовить ані слова людина, щоб наглядач не був готовий записати його.
(19) І настануть істинні передсмертні страждання. Ось те, чого ти намагався уникнути!
(20) І засурмлять у ріг: «Це і є обіцяний День!»
(21) Прийде кожна душа, а з нею — погонич і свідок.
(22) Істинно, не зважали ви на це, але здійняли Ми завісу з вас, тож зір ваш гострий сьогодні!
(23) І скаже супутник душі: «Ось те, що записане мною».
(24) Обидва ви вкидаєте в геєну кожного невдячного, впертого,
(25) супротивника добра, злочинця, того, хто сумнівається,
(26) хто поставив собі іншого бога нарівні з Аллагом!
(27) Скаже приятель-[шайтан]: «Господи наш! Я не збивав його зі шляху істини, він сам заблукав у далечині!»
(28) Не сперечайтеся в Моїй присутності, бо Я вже попередив вас!
(29) Не відміниться слово Моє і Я не утискаю своїх рабів!
(30) У той День спитаємо Ми в геєни: «Чи ти заповнена?» Вона відповість: «Чи потрібно ще більше?»
(31) Наблизиться рай до богобоязливих, і не буде віддаленим.
(32) Це те, що було обіцяне кожному, хто кається і тримається [віри],
(33) тому, хто боїться Милостивого потаємно, і прийшов із каяттям у серці.
(34) Увійдіть із миром! Це — День Вічності!
(35) Їм — все, що вони побажають, а в Нас — ще більше того.
(36) Як багато поколінь, сильніших за них, Ми знищили ще раніше! Шукали вони притулок по всій землі. Та чи можливо втекти?
(37) Воістину, в цьому — нагадування тому, хто має серце, хто слухає і хто є свідком.
(38) Істинно, створили Ми небеса, землю й те, що між ними, за шість днів; і не торкнулася Нас втома!
(39) Будь терплячим до того, що вони кажуть, і прославляй Господа твого до сходу сонця і перед заходом.
(40) І вночі прославляй Його і після поклонів.
(41) Прислухайся у той День, коли глашатай почне кликати з найближчого місця,
(42) у День, коли почуєте справжній крик. Це і буде День виходу [з могил]!
(43) Воістину, це Ми даємо життя й смерть і до Нас повернення!
(44) У той День земля швидко розколеться над ними і зібрати їх — легко для Нас!
(45) Ми краще знаємо, що вони кажуть, тож ти не силуй їх. Застерігай же Кораном тих, хто боїться Моєї обіцянки!