50 - Qaaf ()

|

(1) Каф. Клянуся Кораном преславним

(2) Але ж вони здивовані тим, що з’явився застерігач з-посеред них самих, і кажуть невіруючі: «Це — дивна річ

(3) Невже, коли ми помремо і станемо прахом, [то воскреснемо?]. Таке повернення — щось надзвичайне!

(4) Ми знаємо, що земля забирає їх, але ж у Нас є захищене Писання

(5) Та відкинули вони істину, коли вона з’явилася їм, і збентежилися вони

(6) Чи не дивилися вони на небо, що над ними, яким чином звели Ми його та прикрасили, і що немає в ньому тріщин

(7) І землю розіслали Ми, встановивши стійкі гори на ній, і виростили на ній усілякі рослини прекрасні

(8) щоб бачив і пам’ятав це кожен покірний раб

(9) І зіслали Ми з неба воду благословенну, і проростили нею сади й зернові посіви

(10) і високі пальми — з гронами звисаючими

(11) як їжу для рабів [Наших]. Ми оживляємо водою мертву землю, і таким самим буде й вихід [із могил]

(12) Задовго до них народ Нуха, жителі Ар-Расса й самудити

(13) адити й народ Фірауна, і брати Люта

(14) і жителі Аль-Айкі, і народ Тубба — всі вони не визнали посланців, і збулося те, що Я обіцяв

(15) Хіба втомилися Ми від першого створення? Але ж вони перебувають у сумнівах щодо творення нового

(16) Істинно, створили Ми людину, і знаємо, що нашіптує їй душа її, і Ми ближче до неї, аніж шийна жила

(17) Двоє писарів записують, сидячи праворуч і ліворуч

(18) Не вимовить ані слова людина, щоб наглядач не був готовий записати його

(19) І настануть істинні передсмертні страждання. Ось те, чого ти намагався уникнути

(20) І засурмлять у ріг: «Це і є обіцяний День!

(21) Прийде кожна душа, а з нею — погонич і свідок

(22) Істинно, не зважали ви на це, але здійняли Ми завісу з вас, тож зір ваш гострий сьогодні

(23) І скаже супутник душі: «Ось те, що записане мною»

(24) Обидва ви вкидаєте в геєну кожного невдячного, впертого

(25) супротивника добра, злочинця, того, хто сумнівається

(26) хто поставив собі іншого бога нарівні з Аллагом

(27) Скаже приятель-[шайтан]: «Господи наш! Я не збивав його зі шляху істини, він сам заблукав у далечині!

(28) Не сперечайтеся в Моїй присутності, бо Я вже попередив вас

(29) Не відміниться слово Моє і Я не утискаю своїх рабів

(30) У той День спитаємо Ми в геєни: «Чи ти заповнена?» Вона відповість: «Чи потрібно ще більше?

(31) Наблизиться рай до богобоязливих, і не буде віддаленим

(32) Це те, що було обіцяне кожному, хто кається і тримається [віри]

(33) тому, хто боїться Милостивого потаємно, і прийшов із каяттям у серці

(34) Увійдіть із миром! Це — День Вічності

(35) Їм — все, що вони побажають, а в Нас — ще більше того

(36) Як багато поколінь, сильніших за них, Ми знищили ще раніше! Шукали вони притулок по всій землі. Та чи можливо втекти

(37) Воістину, в цьому — нагадування тому, хто має серце, хто слухає і хто є свідком

(38) Істинно, створили Ми небеса, землю й те, що між ними, за шість днів; і не торкнулася Нас втома

(39) Будь терплячим до того, що вони кажуть, і прославляй Господа твого до сходу сонця і перед заходом

(40) І вночі прославляй Його і після поклонів

(41) Прислухайся у той День, коли глашатай почне кликати з найближчого місця

(42) у День, коли почуєте справжній крик. Це і буде День виходу [з могил]

(43) Воістину, це Ми даємо життя й смерть і до Нас повернення

(44) У той День земля швидко розколеться над ними і зібрати їх — легко для Нас

(45) Ми краще знаємо, що вони кажуть, тож ти не силуй їх. Застерігай же Кораном тих, хто боїться Моєї обіцянки